Музей ліцею

Кожна епоха має своїх лицарів. Така епоха, у якій нація бореться за споконвічне право – бути незалежною, у ключові моменти  породжує справжніх лицарів духу, провідників, чий мужній приклад і мудре слово допомагають вистояти навіть у найважчій боротьбі.

Музей Бойової слави був створений 19 січня 2006 року вчителем географії Єндаковою Л.М.

Музейний фонд становить більше 200 експонатів. Розміщується в 1кімнаті, експозиційна площа якої становить 32кв.м.У відповідності до профілю і завдань музей залучає молодь до пошукової, краєзнавчої, науково – дослідницької роботи; формує  в учнів патріотизм та громадянські риси, вчить любити свою Батьківщину.

Оформлено такі експозиції музею: «Ніхто не забутий і ніщо не забуте», «Поклонимось великим тим рокам», «Пам’ять – нетлінна, подвиг – безсмертний», «Афганістан болить в душі моїй», «Наші учні – воїни АТО», «Стенд вдячності та шани».

 

Експозиція «Ніхто не забутий і ніщо не забуте». 22 червня нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, цим самим прирікаючи Україну та її землі на війну. На стенді поміщена інформація про початок війни, план «Барбароса», план «Ост», фотографії битви за Київ, штурм Сапун-гори, Корсунь-Шевченківська операція.  Дуже важко усвідомлювати наслідки цих процесів, але вони є неминучими і трагічними для країни. З початком війни до липня 1941 року – «Стали на смерть біля Бугу солдати». Героїзм, патріотизм, боротьба, захист Брестської фортеці, який тривав майже місяць.

Волинська земля завжди славилася своїми лісами, і саме в цих лісах зародився Рух Опору, особливу увагу приділено Спиридону Гнатюку, який народився на Волині в селі Грива Торчинського повіту. З юних років він допомагав партизанам, в історію партизанського руху увійшов як розвідник та кур’єр. Здобувши друкарську машинку передав до рук підпільників, цим самим забезпечив розвиток пропагандистської діяльності серед населення (друк та поширення листівок).

Широко відома повстанська пісня «Десь там далеко на Волині» воскрешає  в пам’яті  подробиці славних давно пережитих днів, великих поразок і перемог та впертої  безупинної віри  в остаточну перемогу ідеалів, завдяки яким постав і діяв легіон повстанської армії, що складався  з «лицарів абсурду», як про них скажуть пізніше майстри слова і зауважать, «що раз на тисячу літ родиться таке військо».

Ця повстанська пісня для волинян має конкретний зміст, адже Українська Повстанська  Армія  народилася на просторах Волині. Тому у нашому музеї розташований стенд «Десь там далеко на Волині зродилась армія УПА».

Експозиція «Поклонімося великим тим рокам». Складається з п’яти  стендів, на яких розміщено більше 30 фотографій героїв-земляків, учасників бойових дій. Кінець війни став початком нової епохи, в якій панував мир та злагода. Багато втрат, переживань, проте багато й героїзму, який будемо пам’ятати завжди.

«У війни не жіноче обличчя», однак, на всіх фронтах боротьби українського народу без жінок перемогу здобути було б важко. Перед вами світлини Панченої М.А, Добриної Н.Я., Федороченко Н.Ю.,Кулагіної В.С. – героїчна доля цих жінок є прикладом мужності та вірності своїй Батьківщині.

Гідно та віддано  пройшла воєнними дорогами Другої світової Водолазька Тамара Карпівна, талановитий педагог, державний службовець, організатор. У мирний час саме за її ініціативи у 1968 році була побудована школа № 1, тобто наш ліцей.

Варто згадати ще одного ветерана війни, педагога, директора школи № 1(у1969-1985 рр.) – Рибачка Івана Ісаковича. Ще в юні роки разом з батьком воював у  партизанському загоні Логінова. Після війни 1964 році закінчив Луцький педагогічний інститут та перейшов на педагогічну роботу. Саме завдяки цій людині Ковельська школа № 1 стала опорною не лише в області, але й в Україні.

Експозиція «Пам’ять – нетлінна, подвиг – безсмертний» складається з підрозділів:«У боях за Ковель» та «Визволителі Ковеля». Тут розміщені  фотодокументи, які свідчать  про ратний подвиг воїнів під час визволення Ковеля. 6 липня 1944 року наше місто було звільнено від окупантів. Невмирущою славою вкрили себе герої того часу – Смирнов В.А., Бенделіані Ч.К., Олійник В.К., Зелінський Г.М., Подколоднов В.Г., Грінченко І.В., Дячук П.С., Прешкін Н.В., Кубатко І.Ф., Черняк М. Т.  Їхній подвиг у пам’яті всіх ковельчан.

Експозиція «Афганістан болить у душі моїй». Понад 10 років українські сини, чоловіки, батьки брали участь в афганській війні. Саме на цьому стенді описане життя  людей –ковельчан,  які загинули 1979-1989 роках: Банжа М.О., Бобрик М.В.,Білінець В.Г., Глушков А.Д., Жук В.С., Оксенюк С.І., Півень А.С., Сметюх О.С., Ткачук Я.М. Саме з  Волині 2300 осіб воювали в Афганістані, серед них 573 з Ковельщини.

Події нового часу принесли для нас нові переживання, втрати та біль, але з поміж цього горя прозирає і гордість за державу та її героїв.

На стенді «Герої Небесної Сотні» розміщені світлини тих людей, про яких не можна не знати, про яких треба розповідати скрізь, яких треба шанувати і яких треба возвеличувати, бо це Герої нашого тривожного часу, так само, як і воїни АТО та учасники російсько-української війни. Поруч розміщені стенди «Це твої, Україно, герої», «Наші учні – воїни АТО», «Стенд вдячності та шани». Розповіді про них формують національні та патріотичні почуття, загальнолюдські цінності, а також, ненависть до ворогів України.

24 лютого 2022 року розпочався новий етап російсько-української війни. Це війна за цивілізаційний вибір: Україна відстоює свою приналежність до європейської цивілізації і водночас – ті засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі Західного світу. Війна, яка ще більше мотивує до боротьби проти окупанта. Війна, що забирає найкращих синів України.

22 травня 2022 року під час касетно-ракетного удару під Бахмутом свій спокій знайшов рядовий солдат Юрій Ковальчук, випускник школи 2013 року.  Із початком російської агресії пішов до лав ЗСУ на контракт. Свій перший контракт Юрій Ковальчук підписав у березні 2018 року і став військовослужбовцем 14 воєнізованої бригади Данила Галицького. Другий – за місяць до російського повномасштабного вторгнення на територію України.. Увесь час  Юрій  разом із побратимами тримав оборону на Сході.

Протягом вересня 2022 року учнями ліцею була проведена дослідницько-пошукова робота   та створено стенд «Шани та вдячності».

Борців за вільну і незалежну державу українська історія знає, їх шанує український народ. Саме завдяки їм, націоналістам-патріотам, нині ми отримуємо право дбати про своє майбутнє, пам’ятаючи слова Кобзаря: «В своїй хаті й своя й правда, і сила, і воля». Адже народитися і бути українцем – це велика честь, яка зобов’язує нас жити і боротися!

Отже, музей «Бойової слави» нашого ліцею – це,образно кажучи, величальна пісня всім героям фронту і тилу, які творили та творять історію. Про них зніматимуть фільми, на прикладах їхнього життя виховуватимуться нові покоління українців. Слава Україні! Героям Слава!

© ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ "ЛІЦЕЙ №1 м.КОВЕЛЯ"