У нашому ліцеї вшанували пам’ять Небесної Сотні та зустрілися з ветеранами

Лют, 2026

Герої не вмирають: у нашому ліцеї вшанували пам’ять Небесної Сотні та зустрілися з ветеранами

20 лютого — день, що назавжди закарбований у серці кожного українця як символ жертовності та незламності. У нашому ліцеї відбувся захід-реквієм, присвячений Дню Героїв Небесної Сотні.

Учні разом із вчителями згадували трагічні події на Майдані, які змінили хід нашої історії. Зі сцени лунали проникливі вірші та пісні, що змушували затамувати подих, а кадри документальної хроніки нагадали про ціну, яку ми платимо за право бути вільними.

Жива історія: наші гості. Особливим моментом заходу стала зустріч із тими, хто продовжує справу Героїв Майдану сьогодні — захисниками України. До ліцею завітали люди неймовірної мужності:

Олег Янчик — наш вчитель предмета «Захист України». Людина, яка довела вірність присязі не словом, а ділом. Пішовши на фронт добровольцем, він пройшов крізь запеклі бої на сході. Сьогодні, через стан здоров’я, Олег Ігорович повернувся до викладацької діяльності, щоб передавати свій досвід та патріотизм молоді.

Костянтин Копелюк — воїн, який захищав Київщину (Бучу, Бородянку), воював на Миколаївщині та в найгарячіших точках Донеччини — Бахмуті та Соледарі. Попри важке поранення і втрату частини стопи, Костянтин не зламався. Він став бронзовим призером «Ігор Нескорених 2025» та активним членом ГО «Сталевий Легіон», ставши прикладом сталевої волі.

Георгі Кірія (псевдо «Гурген») — уродженець Грузії, який ще у 18 років боронив рідну землю від російської агресії у 2008-му. 24 лютого 2022 року він одним із перших став на захист України. Служачи у 100-й ОМБр, Георгі отримав важке поранення на Покровському напрямку, але його дух залишається незламним.

Андрій Кікавський — учасник війни та глибокий дослідник військової справи. Пан Андрій є автором технічно-військових статей та книг, де детально аналізує озброєння, модернізацію техніки та тактику сучасної війни, порівнюючи радянський спадок із новітніми вимогами фронту.

«Ми пам’ятаємо тих, хто пішов у вічність із дерев’яними щитами, і шануємо тих, хто сьогодні тримає над нами небо сталевими руками.»

Ця зустріч стала для ліцеїстів уроком не з підручників, а з життя. Можливість потиснути руку герою, почути історію з перших вуст та побачити в їхніх очах віру в перемогу — це те, що формує справжню націю.

Слава Україні! Героям Слава!